З досвіду роботи

З досвіду роботи вчителя  математики Кацевич В.А.

У сучасному житті, яке характеризується стрімкими змінами у різних його сферах – політичній, економічній, науковій і культурній,  особливого значення набувають уміння людини самостійно та нестандартно мислити, прогнозувати результати, виявля­ти творчий підхід у будь-якій діяльності.

Підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації.

Навчання стане творчим процесом, якщо воно буде сплановане на творчу діяльність самих учнів. Навчання  не повинно  зводититися лише до засвоєння готових правил і визначень, а повинно бути справжнім процесом  здобуття знань.

Проблема активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності учнів, розвиток інтересу до навчання. Якщо запитати учнів, який предмет в них найулюбленіший, то навряд чи більшість з них назвуть математику. Одні вважають, що цей предмет їм не під силу, інші – що знання з математики не знадобляться у житті. Однак, без математичної освіти сучасній людині не обійтися з деяких причин.

Математика — спосіб інтелектуального розвитку людини. Математика застосовується в багатьох сферах нашого життя, починаючи від побутових завдань і закінчуючи всілякими справами. Елементи математики-невід’ємна частина загальної системи орієнтації у навколишньому середовищі. Кожній людині протягом життя доводиться постійно виконувати елементарні обчислення, підрахунки, читати графіки, працювати з відсотками, осмислювати статистичні дані.

Математика розвиває творчі здібності, мислення, виховує інтелектуальну чесність, критичність мислення. Математика дозволяє розвивати гнучкість розуму, що потрібно для прийняття об'єктивного рішення будь-якої задачі.

Працюючи над проблемою — розвитток логічного мислення та математичних здібностей шляхом диференціації навчання школярів, намагаюся  “не  загубити”  жодного  учня, даю можливість кожному розкрити себе. Моє завдання – переконати кожного учня в тому, що навіть мінімальний рівень математичних знань піднімає його на вищий рівень людського спілкування.

Але, як донести навчальний матеріал до свідомості учнів? Як викликати їх активну пізнавальну діяльність, щоб вони могли оволодіти знаннями, вміннями та навичками? Як викликати в учнів позитивне ставлення до навчання, допомогти їм перетворити знання в переконання? Як навчити всіх: і тих, хто навчається з інтересом, і тих, у кого його немає?   Ці питання доводиться вирішувати кожен день при підготовці до уроку. Усі вони так чи інакше пов'язані з пошуками найбільш продуктивних методів навчання. Виникає необхідність пошуку таких прийомів викладання, щоб не заставляти робити нецікаву справу, а щоб в учня виникло бажання зрозуміти і вчити.

Нерозуміння матеріалу, з боку учнів, а звідси - невміння виконати завдання - це основна причина втрати інтересу до предмета, а неуважність – одна з найпоширеніших причин низької успішності. Знаємо, що людина із задоволенням працює, якщо захоплена роботою та любить її.

Мотивація навчальної діяльності —  це винятково важливий компонент не лише навчання, але й будь-якої людської діяльності. Є мотив – є бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність. Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих успіхів. Гарантією успішного навчання є бажання самого учня навчатися, пізнавати нове.    Для підвищення ефективності уроків  математики, раціонально вибираю мету і завдання уроку, його зміст і структуру, застосовую методи і прийоми активного навчання учнів. Вміло поєдную колективні, групові та індивідуальні форми навчання. На основі диференціації, систематично використовую різні види самостійної роботи учнів, пов'язую теоретичний матеріал з практичним використанням  завдань. Звертаю увагу на прикладну  спрямованість вивченого матеріалу, на використання сучасних засобів і способів навчання.

Особливу увагу звертаю на міжпредметні  зв’язки, форми і методи контролю навчальних досягнень учнів, щораз намагаюсь їх урізноманітнювати. Активізую самостійну пізнавальну діяльність учнів шляхом створення проблемних ситуацій, підведення учнів до самостійних узагальнень, висновків. Щодо організації роботи на уроці, урізноманітнюю її види, практикую  диференційовані індивідуальні завдання, використовую технічні засоби для навчання та контролю. Диференційовані  самостійні роботи стимулюють просування вперед і слабких, і середніх, і сильних учнів. Під час самостійної роботи, яку проводжу на різних етапах уроку, дозволяю звертатися за допомогою до вчителя, до товариша, користуватися підручником, довідником. У цій роботі мені допомагають таблиці, найрізноманітніший  роздатковий матеріал. Залучаю учнів до взаємної перевірки результатів домашнього завдання, самостійної роботи, відповідно оцінюючи їх успіхи. Для контролю результатів самостійної роботи використовую таблиці з відповідями завдань. З метою запам`ятовування практикую повторення, як метод закріплення матеріалу. Для збільшення обсягу матеріалу, який розглядається на уроці, підвищення його ефективності, використовую задачі з готовими рисунками, схемами.

З метою раціонального використання кожної робочої хвилини уроку, використовую роздатковий матеріал, таблиці, опорні конспекти, шаблони, графіки, моделі фігур, готові рисунки, на проміжних етапах уроку застосовую тестовий контроль. Досить ефективно впливає на розвиток уваги, мислення та  виявлення прогалин в знаннях учнів такий активний прийом, як "Знайди помилку". Пропоную учням рівняння чи задачу, в розв'язанні яких допущені помилки, та пропоную їх знайти. Звичайно, серед таких помилок є 2-3 явні, ще 1-2 типові та приховані. Якщо матеріал учням знайомий,  то виникає ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні відчувають себе експериментаторами, дослідниками.

Використовую на уроках математики  історичний матеріал,  який підвищує інтерес до вивчення предмету, стимулює потяг до наукової творчості , пробуджує критичне ставлення до фактів та формує уявлення про математику, як складову загальнолюдської культури. Технологія «Мікрофон» дає кожному можливість сказати щось швидко,  по черзі,  відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Досить ефективним методом є «Мозковий штурм»,  який спонукає учнів виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок учнів і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Я прагну, щоб кожний урок був продуманим,  підготовленим і несхожим на попередній. На уроках використовую дидактичний матеріал у вигляді карток,  на яких містяться індивідуальні завдання для учнів,  опорні таблиці,  тестові завдання,  задачі з практичним змістом.

Кожна прикладна задача виконує різні функції, що за певних умов виступають явно або приховано.

Деякі задачі ілюструють запозичений у природи принцип оптимізації трудової діяльності (діставати найбільший ефект з найменшими затратами), інші — розвивають здібності учнів до технічної творчості (геометричні задачі на побудову тощо). Розв’язування прикладних задач сприяє ознайомленню учнів з роботою підприємств і галузей народного господарства, що є умовою орієнтації інтересу учнів до певних професій. Використання прикладних задач дозволяє мені вдало створювати проблемні ситуації на уроці (наприклад, чому вигідніше будувати одноповерхові будинки з квадратною основою, ніж з основою у вигляді іншого прямокутника з таким самим периметром тощо). Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань, збагачують учнів теоретичними знаннями з технічних та інших дисциплін.

На мій погляд, задачі практичного змісту переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і показують, що математичні абстракції виникають із задач поставлених реальним життям. Спочатку учнів зацікавлює розв’язування окремих задач, потім вивчення окремих тем, а з часом і вся наука.

Одночасно учні набувають корисних навичок роботи з довідниками, навчаються самостійно знаходити потрібну інформацію в додатковій літературі. Отже, такі задачі виконують: освітню функцію, бо їх використання спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь та навичок на різних етапах навчання; розвиваючу функцію, бо робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять, аналізувати результати, розширювати кругозір, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки; виховну функцію, бо міжпредметні зв’язки на уроках математики можуть здійснюватись насамперед через ці задачі.

Крім того, практичні задачі допомагають висвітити міжпредметні зв’язки, які в свою чергу обумовлюють поглиблене і поширене сприйняття учнями фактів, свідоме засвоєння теорії, формування цілісної картини природи.

Періодично проводжу математичні диктанти. Вони сприяють виробленню певного ритму роботи. Я вважаю,  що міцні  й осмислені  знання отримують учні завдяки продуманому використанню на уроках опорних конспектів,  кожен з яких містить у собі у сконцентрованому вигляді програмовий матеріал,  що вивчається на уроці. Під час використання таких конспектів в учнів крім словесної,  працює ще й зорова пам'ять,  що дає змогу глибше і свідоміше засвоїти новий матеріал,  залучити їх до пошукової роботи. Розвитку пам’яті,  уваги,  зосередженості сприяє усна лічба,  тому на кожному уроці я пропоную хвилинну розминку. Уміння добре усно рахувати — одна з умов успішного навчання математики. Важливим при цьому є правильно підібрані усні вправи,  які є найважливішим засобом активізації розумової діяльності учнів. При проведенні уроків математики я використовую мультимедійні презентації.   На таких уроках реалізуються принципи доступності, наочності. Урок-презентація забезпечує одержання більшого обсягу інформації й завдань за короткий період. Завжди можна повернутися до попереднього слайду (звичайна шкільна дошка не може вмістити той обсяг, який можна зобразити на слайді).

Приклади використання презентацій на уроках математики:

Ø  Пояснення нової теми, супроводжуване презентацією.

Ø  Робота з усними вправами.

Ø  Використання презентації при повторенні пройденого матеріалу.

Ø  Демонстрація умови й рішення завдання.

Ø  Демонстрація геометричних креслень.

Ø  Взаємоперевірка самостійних робіт за допомогою відповідей на слайді.

Ø  Проведення тестів.

Ø  Проведення фізкультхвилинок.

Ø  Демонстрація портретів математиків і розповідь про їхні відкриття.

Ø  Ілюстрація практичного застосування теорем у житті.

Ø  Створення учнями комп’ютерних презентацій до уроків узагальнення й систематизації знань і способів діяльності.

Ø  Позакласна робота: математичні ігри й вечори.

Таким чином, використання даних технологій в освітньому процесі робить навчання більш змістовним і видовищним, сприяє розвитку самостійності й творчих здібностей учнів, істотно підвищує рівень індивідуалізації навчання.

Часто на уроках застосовую ігрові технології навчання, які  відрізняються від інших технологій тим, що гра – це добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку – ефективний засіб активізації.

Ігрова технологія навчання

Ø мотиваційна за своєю діяльністю;

Ø дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

Ø багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;

Ø переважно колективна, групова форма роботи;

Ø має кінцевий результат (матеріальний, моральний, психологічний);

Ø має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.

Основне завдання педагога  — це допомогти учням перебороти лінощі та байдужість,  зацікавити і заохотити до навчання. Кожен учитель застосовує у навчальному процесі свої прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів,  але досвід роботи одного вчителя не може бути механічно перенесений іншим учителем .

Педагогічні правила щодо формування основних  компетентностей учнів:

Ø Головним є не предмет,  якому ви навчаєте,  а особистість,  яку ви формуєте.

Ø Не предмет формує особистість,  а вчитель своєю діяльністю,  пов'язаною з  вивченням предмета.

Ø На виховання активності не шкодуйте ні часу,  ні зусиль.

Ø Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.

Ø Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами,  що спостерігаються,  та наявним знанням.

Ø Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної  діяльності,  навчайте  їх  вчитися.

Ø Привчайте учнів думати та діяти самостійно.

Ø Творче мислення розвивайте всебічними аналізом проблем,   пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами,  частіше практикуйте  творчі завдання.

Ø У процесі навчання обов'язково враховуйте  індивідуальні особливості кожного учня,  об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим  рівнем.

Ø Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів,  їх інтереси,  особливості розвитку.

Ці корисні правила-поради – тільки невеличка частинка,  тільки вершина айсберга педагогічної мудрості,  педагогічної майстерності,  спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь.